 |
| ru |
 |
updated 07.04.08 02:12 04-04-08 @ 19:35
Gothik Man  
We are the champions...
|
Для любителів української поезії
Багато років назад, вона стиснула мене
В своїх обіймах міцних, і поділила...
На дві частини крихкі, одна зв'язалась зі злом...
А інші дарували крила...
І половинка мене сховалася в мою тінь,
за мною ходить хвостом, блукає...
Я з ліхтарем у руках, жадаю вбити цю тінь, залити світлом її
І сам вмираю...
Без світла і тіні, зі спокоем в серці, воів би я жити, не думати про страх...
Та як це зробити, коли маю крила і демон гуляє в моїх думках...
Спинися час
Спинися час! І подивись навколо.
Як все кудись не звідано летить.
Як сонце розбиває знову холод
І знов вгорі палюче майорить.
Як сніг іде на нашу землю грішну
І накриває маревом її.
Як листя падає з дерев поспішно
І мрії не збуваються мої.
Спинися час! І подивися в люди.
За чим вони сумують, що хотять.
Всі хочуть щастя, а воно чи буде
Бо дні невпинно так летять, летять, летять...
Спинися час! На мене подивися.
Що хочу я, що буду мати я.
В мені усі думки переплелися
Та де ж єдина праведна моя
Я хочу миру без насильства всьому світу.
Я хочу радості щастя в кожен дім.
Я хочу щоб щасливими були всі діти.
Та ти підеш. І все, кінець на тім.
Спинися час! І подивися в небо,
Поглянь на цю небесную блакить.
Скажи мені, ну що для тебе треба?
Щоб я тебе зумів призупинить.
Старість
Ще один зламаний день,
Я нічого не почув.
Я хотів співати пісень,
А виходив один лише шум.
Я хотів летіти у небо
Та рию все глибше і глибше.
Я хотів співати для тебе
Та лише шепочу...
Ще одна зламана ніч,
Темна, як моє світло...
Я давно вже забув, в чому річ
Та життя таке швидке...
Я давно вже забув
Чому плакав, чому я сміявся.
Та нарешті прийшов вже той день,
Я дочекався...
31.07.05р.
Життя триває
Я не хочу дивитись як падають інші.
Я не хочу бути одним із них.
Я хочу просто писати вірші
І однаковим бути для всіх.
Хоча життя час від часу кидає,
Кидає більше ніж поважає.
Кожен для себе напевно знає:
Життя триває.
Життя триває 2
Ми всі помрем і підем в прах...
Ми всі воскреснем уві снах...
Ми час зупинимо в бою,
Ми будем жити у раю...
Нехай життя ламає шлях,
Нехай думки зривають дах,
Ми не залишимось в біді
І будем жити від зорі,
Бо ми ще живі!!!!
І на могилах наших виростуть квіти,
До нас у гості прийдуть наші діти...
Гаряче сонце для нас світити вічно буде,
І всі віки попідряд нас ніхто не забуде...
|
Total disscussion threads: 1 Pages: 1
«« « 1 » »»
Post reply | Post reply with quote
 |
|
| Дуже добре ! Я чиї ці вірши? |
 |
|
|
 |
|
| В основном друга, но есть и мои))) |
|
|
|
|
Post reply | Post reply with quote
Total disscussion threads: 1 Pages: 1
«« « 1 » »»
|
 |
